Що робити постраждалим?

Повернення додому

ДЛЯ РОДИЧІВ ВІЙСЬКОВИХ –БУДЬ ЛАСКА ПРОЧИТАЙТЕ ДОКЛАДНУ ІНФОРМАЦІЮ ТУТ

(посилання на брошуру “Повернення із зони бойових дій”)

НЕ ВЕДІТЬ СЕБЕ “ПО-ОСОБЛИВОМУ”. НАВПАКИ _ СТВОРЮЙТЕ ТАКИЙ СТАН, ЩОБ ЛЮДИНА ЗНОВ ВІДЧУЛА АБСОЛЮТНУ НОРМАЛЬНІСТЬ ТА БЕЗПЕКУ ЖИТТЯ. ЦЯ ПОРАДА СТОСУЄТЬСЯ І РОДИЧІВ ВІЙСЬКОВИХ, ЗВІЛЬНЕНИХ ПОЛОНЕНИХ, РОДИЧІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ, РОДИЧІВ ЛЮДЕЙ З ЗОНИ АТО.

ДАЙТЕ ЧАС ДЛЯ ЗВИКАННЯ ДО НОРМАЛЬНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ.

Не змушуйте вашого військового говорити.Можливо, він ніколи не буде почуватися зручно настільки, щоб розповісти вам про свій бойовий досвід. Краще спробуйте такі альтернативні стратегії, як розмови зі свідками цих подій, або ж інші методи полегшення бойового стресу, крім розмов про це.

Не зупиняйте його, коли він говорить.

Намагайтеся не давати оцінок. Наприклад, не говоріть: «Те що тобі довелося робити, це жахливо».

Не намагайтеся вказувати, що йому «треба» робити.

Не використовуйте кліше або усталені вирази: «Війна – це пекло» або «Якщо ти вже повернувся, можеш залишити все у минулому». Замість цього краще скажіть йому, що Ви турбуєтеся і переживаєте за нього, Ви любите його і Ви будете поряд, коли йому може щось знадобитися.

Не давайте вашому військовослужбовцю порад, попередньо не вислухавши його уважно.

Не поспішайте. Для повторного «знайомства» і відновлення комфортного відчуття поряд одне з одним необхідний певнийчас.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>